Відорювати, -рюю, -єш, сов. в. відорати, -рю, -реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. 2) Отрабатывать, отработать пахотой.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Побіда, -ди, ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов.
2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки.
3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі.
4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши.
5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу.
Порипатися, -паюся, -єшся, гл. Походить то входя, то выходя и скрипя дверью.
Порода, -ди, ж.
1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша.
2) Разрѣшеніе отъ бремени. В три дні по породі на панське ей гнали.
Примастка, -ки, ж.
1) Сдабриваніе корма.
2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака.
Хламіття, -тя, с. Тряпье, лохмотья. Хламіття позбірай, от буде дощ.
