Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лестити

Лести́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами. К. ХП. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕСТИТИ"
Ага́кати, -каю, -єш, гл. Произносить: ага́. Желех. Чого ти все тільки агакаєш? казав би до діла!
Бреверия, -риї, ж. Споръ, ссора. Вх. Лем. 394. робити бреверию = збивати бучу. Вх. Лем. 394.
Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя? Грин. III. 206.
Киптар, -ра, м. = кептар. Гол. Од. 67.
Краля, -лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. І. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!... Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35). 3) Дама (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Ум. кралечка, пральна. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. І. 113.
Ночувати, -чую, -єш, гл. 1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. V. 84. 2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою. Полт. г.
Син, -на, м. мн. сини, иногда синове. Сынъ. Сип своїй матері до ніг уклонився. Н. п. Какъ ласковое обращеніе син въ зват. падежѣ прилагается къ дочери. Вона й каже йому: «Дідусю, продайте мені цю коняку! — Як я маю тобі, сину, каже той дід, продавати, то лучче я тобі так дам. Чуб. II. 68. божий син. Сынъ Божій І. Христосъ. За кого ж ти роспинався, Христе, Сине Божий? Шевч. бі́сів, вражий, вразький, чортів син. Чортовъ сынъ (брань). Брешеш, вражий сину! ЗОЮР. І. 76. Гей ви, ляхове, вразькі синове! ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте! ЗОЮР. І. 205. песький, сучий син. Сукинъ сынъ. Я сучий син, коли отце не він. Греб. 390. таки́й-сяки́й син. Бранное выраженіе, которымъ, для приличія, замѣняются болѣе ругательные эпитеты. А ти вже закозакувався, сякий-такий сину. ЗОЮР. І. 154. який син! Кой чортъ. Се ж Ничипір кажучи, брехав: який син у його і крапля була в господі. Кв. злий з сина.... Злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33. Ум. синок, синко, синонько, сино́чок, си́нчичок. Грин. III. 692. Пятий синко ще й Пилипко. Рудч. Ск. І. 28. Один синчичок, як одинчичок. Чуб. III. 273.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Филонник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Хождати, -даю, -єш, гл. = ходити. Настави нас путями благими хождати. Чуб. І. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.