Буркотун, -на, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун.
2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода.
Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у.
Обсипати, -па́ю, -єш, сов. в. обсипати, -плю, -плеш, гл. Осыпать, осыпать.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти.
Чисташ, -ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
