Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Старший братіку! одчини ворітця. Хто торка, тому відчинять.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала.
Кахель, -хля, м. = кахля.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
М'я́вкати, -каю, -єш, м'явча́ти и м'явуча́ти, -вчу́, -чи́ш, одн. в. м'я́вкнути, -кну, -неш, гл. = нявкати, нявчати, нявкнути. Будеш м'явкав як той кіт. Куниці кричать, м'явучать.
Навтика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Роздвоїти, -ся. Cм. роздвоювати, -ся. Роздвора, ри, ж. = розвора 2.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу.
