Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловенький

Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВЕНЬКИЙ"
Будників, -кова, -ве Принадлежащій работнику на поташномъ заводѣ.
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
'Дда́ти = Оддати. Ходить Марусенька нерозчесаная, хоче її мати за Івана 'ддати. Мет. 115.
Нави́воріт нар. Наизнанку, навыворотъ.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача. Ном. № 12471.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у.
Попарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо. Морд. Пл. 13.
Поринути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86.
Шепотинник, -ка, м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.