Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апте́карський, -а, -е. Аптекарскій. Желех.
Гу́чність, -ности, ж. Звучность, звонкость. Желех.
Забазі́куватися, -куюся, -єшся с. в. забазі́катися, -каюся, -єшся,, гл. Заговариваться, заговориться, заболтаться. Оце ж як я забазікалась. Г. Барв. 56.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. Чуб. V. 262. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. Шевч. 60. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. Св. Л. 134. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Калія, -лії, ж. Индиго, синяя краска. Вас. 170. Синій як калія. Ном. № 13150. Так було б'є, що під очима як калія синє. Лебед. у.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Смикове, -вого, с. Иронически: подать. Камен. у.
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Хідник, -ка, м. Дорожка, тропинка. Вх. Уг. 273.