Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопотня

Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТНЯ"
Будочка, -ки, ж. Ум. отъ буда.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Падальник, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Перекір, -ко́ру, м. Перекоръ; прекословіе. На перекір робе, іде. Черк. у. Ой я тобі, моя мати, перекір ізроблю: повну хату і кімнату женихів наведу. Н. п. Ув. перекорище.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. І. 524. Рясно-рясно плакала. Мир. ХРВ. 406. Ум. рясненько, ряснесенько.
Скаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, замарать. 2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги. К. ЧР. 378.
Филонник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.