Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю. Кв. II. 148.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное. Желех.
Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. МВ. (О. 1862. III. 76). Прозьба панська рівно з наказом ходить. Ном. № 1209. 2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор.
Невмолот, -ту, м. Плохой умолоть. Коли нерод, так і невмолот. Ном. № 7134.
Плюсклий, -а, -е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш. Рудч. Ск. II. 208.
Руштунок, -нка, м. = риштунок. Федьк. Пов. 65.
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.
Снітій, -тія, м. Раст. Uredo segetum. Вх. Пч. I. 13. Cм. засніт.