Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучатися

Луча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. лучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Случаться, случиться. З Богом, Парасю, коли люде лучаються. Ном. № 4977. Така нам лучилась пеня. Котл. Ен. І. 17. Лучилось бігти їм через дорогу. Грин. І. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧАТИСЯ"
Братання, -ня, с. Братанье.
Відлюдно нар. Удаленно отъ людей.
Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. Мет. 339. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. ЗЮЗО. І. 130. б) Spirala Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Дейне́цтво, -ва, с. соб. отъ дейнека. Шкода хижому дейнецтву невод роскидати. К. Досв. 250.
Задува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заду́ти, -дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Пороспочинати, -на́ю, -єш, гл. Начать (во множествѣ).
Розбійство, -ва, с. Разбой. КС. 1883. IV. 773. То розбійство, то гайдамацтво. Левиц. І. 535.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Шубраток, -тка, м. Инструментъ, которымъ ткачъ выглаживаетъ вытканную часть полотна. МУЕ. III. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.