Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

львів

Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВІВ"
Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Винятковий, -а, -е. Исключительный. Желех.
Захихи́кати, -каю, -єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав. Левиц. І. 135.
Комфорт, -ту, м. Комфортъ. Занедбавши свої прості звичаї, вкинулись у той комфорт. К. (О. 1861. І. 317).
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ. Шух. І. 32.
Округлість, -лости, ж. Круглота, шаровидность.
Підпарити, -ся. Cм. підпарювати, -ся.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала. Котл. Ен.
Пообвальковувати, -вую, -єш, гл. Облѣпить глиной (во множествѣ) Уже пообвальковували і хату й комору. Богод. у.
Ціпивно, -на, с. = ціпи́льно. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬВІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.