Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув. Федьк. І. 67.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ. Желех.
Облинути, -ну, -неш, гл. Облетѣть.  
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Похвоськати, -каю, -єш, гл. Постегать (прутомъ, кнутомъ).
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала. Гол. I. 83.
Роздрочити, -чу́, -чиш, гл. Раздразнить, раздражить. Нащо ж людей ви роздрочили? Котл. Ен. VI. 7.
Спізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. спізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, познакомиться, сходиться, сойтись. Як з тобою спізнавались, — сухі дуби розвивались. Чуб. V. 62. Ой хвортуно, хвортунонько, що ти нам зробила, дала ти нам спізнатися, тепер розлучила. Чуб. V. 278.