Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люля

Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Грин. III. 302. Ум. люлечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЯ"
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.
Гото́в, гото́вий Cм. Готів.
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Об'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. об'яза́тися, -жуся, -жешся, гл. Обвязываться, обвязаться.
Ошморгати Cм. ошморгувати.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Придатність, -ности, ж. Пригодность, годность. Желех.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.