Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гірший, -а, -е. Употребляется какъ сравнит. степень: худшій. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. І. 10.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Натхнути, -хну, -не́ш, гл. = надхнути. 1) Старий січовик натхнув свою душу в молодісіньку душу онука. Мир. ХРВ. 90. 2) Українська пісня і неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Київі спасенною думкою. К. ХП. 7. Натхни ж нас правдою, о Музо Мельпомено! К. ПС. 6.
Ницелоз, -зу, м. Раст. Salix repens. ЗЮЗО. І. 134.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.
Помали нар. Немножко. А геть, комар, із ноги, няй танцюю помали. Гол. ІV. 513.
Прихилище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. Чуб. V. 1059. КС. 1882. X. 188. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. Лебед. у. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза. О. 1862. VI. 57.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно. Конст. у.
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Чуб. III. 349. О. 1561. XI. 9. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Гол. І. 147. Нехай опека мене ревидує. Прил. у.