Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Дзвіно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена. Зміев. у.
Перепродування, -ня, с. 1) Перепродажа. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56. 2) Барышничанье.
Позадушувати, -шую, -єш, гл. Задушить (многихъ).
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Скірочка, -ки, ж. = скоринка. Хліба ні скірочки. Ном. № 12294.
Слушність, -ности, ж. 1) Своевременность. 1) Справедливость. Желех.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.