Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магура

Ма́гура, -ри, ж. Высокая гора.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГУРА"
Бубна, -ни, ж. = ґуля. Черном.
Варувати, -ру́ю, -єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Лягти́ Cм. лягати.
Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Огурність, -ности, ж. Строптивость, упорство, упрямство.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Рундук, -ка, м. 1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Чуб. V. 980. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям. К. ЧР. 211. 2) Ларь на базарной площади. Ум. рундучок. МВ. ІІ. 32.
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.