Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає.
Кітчий, -а, -е. = кошечий. кітче молоко́. Раст. Молочай, Euphorbia. Кітча сова.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Оклепок, -пка, м. = оклепанець.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома.
