Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь).
Бобов'янка, -ки, ж. = бобовиння.
Доло́ня, -ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ум. доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть.
Живло́, -ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Усе живло тремтіло його духу.
Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти.
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала.
Муля́р, -ра́, м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать.
Прясло, -ла, с. Часть плетня между двумя кольями.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. Хуторянські вечори.