Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жук, -ка́, м. 1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. жучо́к, жуче́чок. Ув. жучи́ще.
За́їди, -дїв, м. мн. 1) Язвинки по угламъ рта. 2) Желтая кожица въ углахъ клюва молодыхъ птицъ. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. Левиц. Пов. 150. 8) Хищеніе, пользованіе чужимъ. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. ЗОЮР. І. 70. Усюди не без заїдів. Ном. № 10627.
Знайдибіда, -ди, м. Авантюристъ, искатель приключеній.
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ. Вас. 181.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить. Полт. г.
П'їлина, -ни, ж. см. п'їла. Шух. І. 254.
Пробантний, -а, -е. Опытный. Вх. Лем. 457.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.  
Тіснина, -ни, ж. Тѣсный, узкій проходь. Тіснина в петрах. К. ЦН. 242.
Уразливість, -вости, ж. 1) Чувствительность къ боли. Шейк. 2) Обидчивость.