Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку.
Завірю́шливий, -а, -е. Вьюжный.
Кривда, -ди, ж.
1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити.
2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе.
Напли́нути, -ли́ну, -неш, гл. = напливти.
Нашеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Набраться, найти во множествѣ. Та як нашеретується їх у хату, так чорти його батька!
Опалюх, -ха, м. Обгорѣлое дерево въ лѣсу, обгорѣлый пень.
Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Станівний, -а́, -е́ = станівкий. Віл станівний. Кабан аж у три роки бував станівним.
