Карточний, -а, -е. Карточный. Встаючи з-за карточного стола, сміялись.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п'ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю.
Невгадно нар.
1) Неизвѣстно. Невгадно куди стрибать, чи туди, чи туди.
2) Незамѣтно, непримѣтно, неслышно. Дітей невгодно в хаті.
Польовий, -а́, -е́ 1) Полевой. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками. Кукіль, то польового дідька робота. 2) — вого. Надсмотрщикъ за полевыми работами. Люде громадять панське сіно на паньщині... а польовий так б'є людей палюгою. 3) Раст.: а) — ві васильки. Salvia pendula Vahl. б) — ві віники. Artemisia inodora. в) — ва рожа. Lavatera thuringiaca L. г) — ва сосонка. Equisetum arvense L.
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Різно нар.
1) Различно, не одинаково. На довгому віку, як на довгій ниві, різно буває.
2) Отдѣльно. Всі курочки до купочки, півень ходить різно.
3) Врозь, въ разныя стороны. Ой ви, тучі громовії, розійдітесь різно. Ей да оце ж тобі, да молодий козаче, аж три доріженьки різно: ей, що одна на Дін, а другая у Крим по сіль, а третя да на те Запорожжа.
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий.
Халащина, -ни, ж. Лѣсная чаща.