Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анки́р, -ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.
Загляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. загля́нути, -ну, -неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. Макс. У світлоньку заглядає та ранесенько. Мет. 133. 2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки. Грин. III. 583.
Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье. Желех.
Оттут нар. Вотъ здѣсь, вотъ сюда. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати. Мет. 13. Боже, поможи, оттут і положи. Ум. оттутеньки, оттутечки.
Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
Проласувати, -сую, -єш, гл. Употребить на лакомства. Як би пак був він перед очима, а то за материними очима, то хоч і перепаде йому карбованець або два, то й проласує. Лебед. у.
Роздивитися Cм. роздивлятися.
Шастати, -ся, -таю, -ся, -єш, -ся, гл. Ходить туда, и сюда, шнырять. На мене споглянула, шастаючись коло столу. Г. Барв. 80. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.