Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ум. гадюченятко.
Іванок, -нка, м.
1) Раст. Hypericum perforatum.
2) пт. = водомороз.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Мість пред. = ii. Місто.
Наприйма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Принять много.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл.
1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві.
2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!»
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Десь-не-десь сніжок, більш таловина.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить.