Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Голий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Хоч голий та в поясі. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Голе дерево. Положив снопа на голому току. Положили Савку на голую лавку. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. В другій руці голий меч. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Нема голій школі волі, а то б догодила. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. 5) Гола голка. Игла безъ нитки. 6) голий борщ, гола юшка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. 7) гола піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хдѣбъ. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. Ум. голенький, голесенький.
Забербе́рити, -рю, -риш, гл. Обмочить.
Зателе́патися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися. Так зателепався, як жид.
Очко, -ка, с. 1) Ум. отъ око. Там то очка як терночок. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. 3) Петля въ сѣти и вообще въ вязаньи. 4) Часть начиння. (Cм.). 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. 8) — волове, риб'яче. Птица Sylvia nisoria. 9) мн. очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. 10). о́чка жабині. Растеніе: Myosotis intermedia. Cм. вічко. 11) очко́ волове. Раст. Inula salicina.
Придибачка, -ки, ж. = придибашка. Трапилась придибачка.
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком.
Таган, -на, м. Таганъ, желѣзная подставка съ ножками, на которой варять пищу, раскладывая подъ ней огонь. Ум. таганок, таганчик.
Тиць меж. 1) Для выраженія неожиданнаго появленія, встрѣчи. Тиць, аж і Гриць. Я — тиць на поріг, а очі зараз і зустріли, чого бажали. А він мені тиць на зустріч. 2) Отъ глагола ткнути. Вона йому тиць бублик у руки. Хома зараз тут свою кирпу тиць. 3) тиць-миць = тик-мик. Багатирі глянули один на одного: тиць-миць, а того багатиря... і нема.
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. На їй усе аж шамшить.
