Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Сама ти стара сорока безхвоста.
Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати.
Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита.
Ікра, -ри, ж.
1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом.
2) Вымя у коровы. Ум. ікорка. Коровка ма'т ікорку добру.
Ковальня, -ні, ж. Кузница.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Подобенство, -ва, с. = подоба 3. Чи подобенство, брате, тебе рубати? Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав? Не подобенство также: не возможно. Привіз до двора на тік і вивернув, бо не подобенство було скинути порядно в стоги за один день.
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
