Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Напа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Напариться.
Неже сз. = ніж. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу.
Примовити Cм. примовляти.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу.
