Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

менуватися

Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНУВАТИСЯ"
Відвітити Cм. відвічати.
Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница. Конст. у.
Дармої́жкувати, -кую, -куєш, гл. Дармоѣдничать, тунеядствовать.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Замодлува́ти, -лу́ю, -єш и замодлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. У плотниковъ и столяровъ: примѣрить, пригнать, размѣрить. Прилуц. у.
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
Сором'яжливо, сором'яжно, сором'язливо, нар. = соромливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.