Зогнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = зігнутися.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий.
Переселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. пересели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переселяться, переселиться.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Розверещатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Спочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл.
1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває.
2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю.
Теля, -ляти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ум. телятко, телятонько, теляточко.
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра.