Гітинка, -ки, ж. Молодая ель.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати:
Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Пошився у дурники. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Кутас, -су, м. 1) Кисть (на одеждѣ и пр.) для украшенія. На нашій ясній фані кутаси шовкові. 2) Въ гуцульской церкви, имѣющей видъ креста съ четырьмя крыльями: небольшой навѣсъ отъ дождя въ томъ мѣстѣ, гдѣ крыша крыла сходится съ крышей осмірки, составляя уголъ. Ум. кутасик.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби.
Обмазати, -ся. Cм. обмазувати, -ся.
Позапалювати, -люю, -єш, гл. Зажечь, поджечь (во множествѣ). Свічі позапалювані.
Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл.
1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається.
2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася.
Таранкуватий, -а, -е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло.
Укалятися, -ляюся, -єшся, гл. Опачкаться.