Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болдига

Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛДИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛДИГА"
Безсумний, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ. Cтор. М. Пр. 3.
Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. І. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. І. 75)
Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. І. 178.
Зрожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. зроди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Рожаться, родиться. 2) Родиться, уродиться. Посіяла, мамко, жито, — зродився барвінок. Гол. III. 403.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Косарський, -а, -е. Косарскій. Рівняє, роботу теслярську до косарської. Ном. № 10037. Косарі співали косарських пісень. Левиц. Пов. 109.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ. Чуб. II. 635.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛДИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.