Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

метнутися

Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56). До ляса мов ляхи метнулись. Котл. Ен. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати. МВ. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТНУТИСЯ"
Викладчастий и викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Левиц. Пов. 181.. Cм. викладаний.
Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ. К. (О. 1862. ІІІ. 30).
Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Покреплювати, -люю, -єш, гл. = покріпляти. Дух козацький покреплює самими щілками. К. ЦН. 299.
Слугувати, -гую, -єш, гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? АД. І. 112. Він слугував у сього пана. Лебед. у.
Спокусник, -ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.