Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міч

Міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. Ном. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. АД. Голий як міч, гострий як бритва. Ном. № 1526. А позад війська мечем махає. Чуб. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. Kolb. І. 101. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Кв. І. 111. Ум. мечик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЧ"
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. К. ЧР. 299. І єднає людські князі з ізраїльським родом. К. Псал. 112. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Шевч. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? АД. II. 104. Ісус учеників єднає. Єв. І. IV. 1. Стала мати гадати та зятя єднати. Шевч. 268. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. Ном. № 7260.за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала. Шевч. 11.
Запога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. запога́нити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, осквернять, осквернить. Паршива вівця все стадо запоганить. Ном. № 5987.
Огрійливо нар. Тепло.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас. Волч. у.
Подолежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Долежаться (о многихъ). Подолежувалися, що вже сонечко під обід підбилося. Харьк.
Спливати, -ва́ю, -єш, сов. в. спливти і сплисти, -ву, -веш, гл. 1) Сплывать, сплыть, уплывать по водѣ внизъ. Третій раз ступив — вода пойняла, вода пойняла й шапочка сплила. Грин. ІІІ. 279. Як мій вік молодий сплив! Г. Барв. 114. 2) Всплывать, всплыть. 3) Покрываться, покрыться (жидкостью). 4) сплисти з ро́зуму. Сойти съ ума. Вх. Зн. 65. 5) спливти на думку = спасти на думку. Спливе їй на думку та проклята ніч. Мир. ХРВ. 231. Пухова постіль крівцею спливає. Чуб. V. 621.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха. Желех.
Чабара, -ри, ж. ? Дам тобі придан семеро козят і по наборі та червоний. Чуб. V. 1162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.