Відпочивати, -ваю, -єш, сов. в. відпочити, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Тоді одпочинемо, як помремо. Ляжмо, сестро, одпочиньмо.
Ганчарство, -ва, с. Горшечное ремесло.
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Не довелось свині на небо дивиться. Так нам довелося. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Доведеться ледачому всю правду сказати. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком.
Лисеня́, -ня́ти, с. Дѣтенышъ лисицы. . Ум. Лисеня́тко, лисеня́точко.
Мицькови́на, -ни, ж. Сукно изъ шерсти молодыхъ овецъ. З мицьковини як би пошив опанчу, то носив би.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Край був спустошений. Замок геть спустошили. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено?
Трубний, -а, -е. Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми.
Цеховий, -а, -е. Цеховой. Підіймаються козаки, цехові і чернь.
Шломак, -ка, м. У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ.