Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Зв'я́зок, -зку, м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора.
Кляковий, -а, -е. Клякове дерево. Дерево, отмѣченное знакомъ для обозначенія мѣста межи. Cм. кляк, клячити.
Козій, -зія, м. Названіе вола съ расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ закручены наружу.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Придержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. придержатися, -жуся, -жишся, гл.
1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця.
2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно.
Шпола, -ли, ж. Совокъ. Черняхов.