Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунтівний, -а, -е. = бунтовливий. Желех.
Відтруть, -ті, ж. Болячка, нарывъ. МУЕ. ІІІ. 55.
Гострогля́д, -ду, м. Крѣпкая водка. Лигнув чарок зо три гострогляду, та й не журь, мати! хоч до вечора робити. Канев. у.
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба. Вас. 193.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки. АД. І. 114.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів. Екат.
Стукотнеча, -чі, ж. = стукнява.
Урізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127. 2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску. Мнж. 34.
Ширник, -ка, м. Ширина. Ширнику йому верстов десять. Лебед. у. ши́рником. Шириною, въ ширину. Псьол не вийде ширником проти озера Лебедина. Лебед. у.