Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Гріш, гроша́, м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ум. Гро́шик. З кошиком та з грошиком.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш.
Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. . Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх.
Роспотворити, -рю, -риш, гл. Избаловать, распустить. Лихо не вморе, а роспотворе.
Чепера, -ри и чеперга, -ги, ж. = розсоха 1.
Щедрик 1) — ведрик. Припѣвъ, которымъ начинается щедрівка. Щедрик-бедрик, дайте вареник.
2) — Щедлик.
