Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миршавий

Ми́ршавий, -а, -е. Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Ном. № 5313. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Левиц. І. 143. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРШАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРШАВИЙ"
Заляскоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать рѣзкимъ голосомъ. Як заверещить, заляскотить на мене. Г. Барв. 300.
Ікло, -ла, с. Клыкъ. Як піймав вовк іклом за хвіст, так і роспоров хвіст. Черк. у.
Нале́жний, -а, -е. 1) (до кого). Принадлежащій. 2) (кому́). Слѣдуемый, должный. 3) Надлежащій, приличный.
Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Котл. Ен. V. 7. Гуси пелехаті. Грин. III. 89. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Чуб. V. 382. Кури пелехаті. Драг. 28. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає. Грин. III. 472.
Покрити, -ся. Cм. покривати, -ся.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.
Угудина, -ни, ж. = огудина. Черн. у.
Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса. О. 1861. XI. 10.
Чотиречка, -ки, ж. Въ загадкѣ: четыре пальца руки. Чотирі чотиречки та п'ятий макаречко (мизинець) несуть кривулечку (ложку) через тин та в вуличку (рот). Грин. 1. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРШАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.