Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мичка

Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЧКА"
Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Гетьманування, -ня, с. Гетманство, пребываніе гетманомъ.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Загну́ти, -ся. Cм. загина́ти, -ся.
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Надуко́ла нар. = надокола. Я засадила садом-виноградом надукола увесь двір. Чуб. V. 419.
Наслідок, -дку, м. Слѣдствіе, послѣдствіе. К. ХП. 13.
Перемет, -ту, м. 1) Снѣжный сугробъ поперегъ дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можно: то вгору, то вниз сани стають. Волч. у. 2) Рыболовный снарядъ: бичевка поперегъ рѣки, по которой прикрѣпленъ рядъ удочекъ. Вас. 188. 3) стати на переметі. Повредить, воспрепятствовать. (Він) міг стати йому на переметі, шкодити. Мир. ХРВ. 379. Cм. переміт.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу. К. XII. 87.
Чухачка, -ки, ж. = короста, Scabies. Грин. ІІ. 318.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.