Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міняк

Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Мир. ХРВ. 364. Cм. мінька, міньки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯК"
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр.
Коштовність, -ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Почубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы.
Прописати Cм. прописувати.
Скаженкуватий, -а, -е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Грин. II. 14 2. Cм. тирло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.