Буйність, -ности, ж.
1) Изобиліе, плодородіе.
2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Та він би з рідного батька злупив.
Куделиця, -ці, ж. = куделя. В тую метелицю куделила б куделицю. Ой пряла-б я куделицю, — головка болить.
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Віл мерендже.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця.
Просвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. просвіти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Освѣщать, освѣтить. Рада б вона осіяти, ввесь світ просвічати. Ясний місяцю, чим ся похвалиш? — Як я зійду рано звечора, то просвітю гори і долини.
2) Просвѣщать, просвѣтить. Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просвіти. Также: просвѣщать, просвѣтить умственно. Світло просвічує кожного чоловіка. Покажи, що слово Боже тебе просвічує.
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає.
Страмний, -а, -е. Неприличный, стыдный, срамной. Та й дочитались же до такого страмного.
Товаришувати, -шую, -єш, гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч.