Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.
Виволанка, -ки, ж. 1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. ІІІ. 257. 2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. І. 34.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Зміїха, -хи, ж. Сказочное существо: змѣй-самка, жена змѣя, драконъ женскаго рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві.... мати. Мнж. 29.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір. Чуб.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Мазі́льниця, -ці, ж. Мазальниця.
Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Упікати, -каю, -єш, сов. в. упекти, упечу, -чеш, гл. 1) Упекать, упечь, выпечь. 2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару.
Христосанка, -ки, ж. Особая пѣснь религіознаго содержанія, которую поютъ на рождественскихъ праздникахъ. (христо́санки отличны отъ колядо́к). МУЕ. ІІІ. 58.