Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містина

Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. Ум. містинка, місти́ночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИНА"
Гоління, -ня, с. Бритье.
Зарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Имѣть заплаканные глаза.
Кеді нар. Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом. Ном. № 745.
Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. Cм. окраєць.
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає. АД. II. 22.
Подосукувати, -кую, -єш, гл. Досучить (во множествѣ).  
Просторонище, -ща, с. = просторонь. Більше просторонище пускай.
Селитьба, -би, ж. Усадьба. У неї була і хата славна, і селитьба. МВ. ІІ. 19.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки. Гол. І. 325.
Учителів, -лева, -ве Принадлежащій учителю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.