Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Возрости-літ, нар. Взрослыхъ лѣтъ. Він возрости-літ пішов у москалі. Харьк.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Повінути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣять. Повінь, вітроньку, в ту сторононьку, где мій милий пробував. Чуб. V. 1204. Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво. Г. Барв. 147. Як із низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине. ЗОЮР. І. 60.
Подовшити, -шу́, -ши́ш, гл. = подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні. Нѣжин. у.
Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.
Удлище, -ща, е = вудлище.
Укорочати, -чаю, -єш, сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204.ходи. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи. Мир. Пов. II. 43.
Чепелик, -ка, м. 1) Ум. отъ чепель. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.