Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міщанин

Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЩАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЩАНИН"
Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у.
Китчастий, -а, -е. Украшенный кистями. Желех.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Майтола́ти, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Мир. ХРВ. 258. Cм. майдалати.
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
Храпавий II, -а, -е. Хриплый. Желех.
Шестірко числ. Шесть штукъ. по шестірку дали. Дали по шесть штукъ. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЩАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.