Відмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відмуруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) О заложенномъ кирпичемъ, камнемъ: быть раскрываемымъ, раскрытымъ путемъ удаленія каменной кладки. 2) Отгораживаться, отгородиться каменной стѣной.
Зани́кнути, -кну, -неш, гл. Заглянуть, зайти, посмотрѣть. Він уже туди заникнув, у ліс, так і знає, хто там.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Махля́рка, -ки, ж. Плутовка, обманщица. Ум. махля́рочка. Да циганочка-махлярочка теє поробила.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Обвішати Cм. обвішувати.
Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун.
Хребтина, -ни, ж. = хребет. Як день, так ніч без рам'я на хребтині.