Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Ґонти́на, -ни, ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.
Єгня́и пр.. Cм. ягня и пр.
Жирої́д, -да, м. Кровопійца, живодеръ. Нівечили мене прокляті жироїди, поки не виперло з мене духу. Стор. І. 154.
Зва́лище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.
Ліжни́ця, -ці, ж. 1) Спальня. 2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища. Морд. Пл. 6.
Помізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.
Призапаситися, -пашуся, -сишся, гл. Запастись. Призапасилась, щоб було надовго. Конст. у.