Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мокро

Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКРО"
Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга. Вх. Зн. 4.
Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола. Посл.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Комариця, -ці, ж. = комарь. Вх. Зн. 27. Желех. Ум. комари́чка.
Ополонити, -ню, -ниш, гл. Обрубить ледъ вокругъ чего-либо стоящаго въ водѣ и вмерзшаго въ ледъ. Волч. у.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій. Угор.
Перекрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перекрастися, -дуся, -дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться. Хотів ся перекрасти, та собі очі виштуркав. Ном.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Приплітати, -та́ю, -єш, сов. в. приплести, -плету́, -те́ш, гл. Приплетать, приплесть. Ой там моя хатонька край води з високого дерева лободи. — А я ж к тому сінечки приплету з високого дерева черету. Н. п.
Провинен, -винна, -не, провинний, -а, -е. Виноватъ, виновенъ. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила; скажи мені, що провинен? чи не люблю, як повинен? Чуб. V. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОКРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.