Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́бин, -на, -не. 1) Принадлежащій ба́бі, бабинъ. Танцювали миші по бабиній хаті. Чуб. V. 515. 2) Ба́бине лі́то. Бабье лѣто. Теплые дни осенью, когда летаетъ паутина, которую тоже называютъ ба́бине лі́то. 3) Ба́бин пе́с. Зоол. Phalaena caja, медвѣдица. Вх. Лем. 425.
Бур'Януватіти, -тію, -єш, гл. = бур'яніти.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє. Ном. № 7404.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Старанно нар. Старательно, заботливо.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.
Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Сим. 136. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Рудч. Ск. І. 213. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Козелец. у. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. Г. Барв. 287. 2) Старикъ. Г. Барв. 93. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Котл. Ен. II. 31. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.