Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому.
Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. Король погрожує нас руйнувати. Що ж ви тепер мені погрожуєте'?
Порзний, -а, -е. Скоромный.
Порозгвинчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развинтиться (во множествѣ).
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей.