Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бонюх

Бонюх, -ха, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНЮХ"
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Незугарний, -а, -е. Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи. Левиц. Пов. 229.
Підвладний, -а, -е. Подвластный. Харьк. у.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани. Пирят. у.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать. Угор.
Темник, -ка, м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник. Чуб. IV. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОНЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.