Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морщити

Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Левиц. І. 219. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩИТИ"
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою. Рудч. Ск. І. 208.
Няти, йму́, йме́ш, гл. 1) Брать. 2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме. АД. І. 133. 3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть. Ном. № 6805.
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Скузуватися, -зуюся, -єшся, гл. Извиняться, оправдываться, отговариваться. Гайс. у.
Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.