Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки.
Загні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. загніти́тися, -чу́ся, тишся, гл. Зарумяниваться, зарумяниться, принимать, принять красно-коричневый цвѣтъ (о коркѣ печенаго хлѣба). Пироги добре загнітилися.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. 177. Ум. ко́вбчик.
Кривити, -влю, -виш, гл.
1) Кривить.
2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить.
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный.
Ще нар. Еще. Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море грає. ще-ще. Еще кое-какъ. Ще-ще спереду, а ззаду на чорта походить. Ще б пак! Еще бы!